Принимаем к оплате

Принимаем к оплате Webmoney

Купить Концепт "Arbeit" в німецьких народних піснях
Концепт "Arbeit" в німецьких народних піснях

Есть в наличии.
  Цена:
147.98 руб.

В нашем магазине вы сможете купить Концепт "Arbeit" в німецьких народних піснях дешево и надежно. Оплата онлайн, любым удобным способом. Реферат.
Раздел: Німецька мова та література / Немецкий язык и литература
Тема: Концепт "Arbeit" в німецьких народних піснях.
Язык: Украинский
К-во страниц: 23
Доп. информация
РЕФЕРАТ
на тему:
«КОНЦЕПТ «ARBEIT» В НІМЕЦЬКИХ НАРОДНИХ ПІСНЯХ»

Усна народна творчість, народне мистецтво слова називається фольклором. Також його називають ще – народні знання, тобто народна мудрість. Фольклором називають словесне мистецтво, що включає в себе: прислів´я, частівки, казки, легенди, міфи, притчі, скоромовки, загадки, героїчний епос, билини, сказання та інше.
Основна маса добутків народної усної творчості виникли в далекій давнині, однак і сьогодні ми використовуємо їх, найчастіше навіть не підозрюючи про це: співаємо пісні й частівки, розповідаємо анекдоти й байки, читаємо улюблені казки, загадуємо один одному загадки, уживаємо в мові приказки, учимо й повторюємо скоромовки, говоримо заклинання й ще багато чого іншого.
Розглянемо ж більш докладно, що собою представляє фольклор і така його складова як народна пісня.
Отже, фольклор (англ. folklore) – народна творчість, найчастіше саме усна; художня колективна творча діяльність народу, що відбиває його життя, погляди, ідеали; створювані народом і існуючі в народних масах поезія (перекази, пісні, частівки, анекдоти, казки, епос), народна музика (пісні, інструментальні наспіви й п´єси), театр (драми, сатиричні п´єси, театр ляльок), танець, архітектура, образотворче й декоративно-прикладне мистецтво.
Народна творчість, що зародилася в далекій давнині, – історична основа всієї світової художньої культури, джерело національних художніх традицій, виразник народної самосвідомості. Деякі дослідники відносять до народної творчості також всі види непрофесійного мистецтва (самодіяльне мистецтво, у тому числі народні театри).
Термін «фольклор» уперше був уведений у науковий побут в 1846 році англійським вченим Вільямом Томсом. Цим терміном спочатку позначали тільки сам предмет науки, але іноді почали їм називати й наукову дисципліну, що вивчає даний матеріал; однак потім останню стали називати фольклористикою. Крім терміна «фольклор» у науковому побуті різних країн зустрічаються й інші терміни: німецький – Volkskunde, у більш вузькому значенні слова – Volksdіchtung; французький – Tradіtіons populaіres. В XІ ст. у Росії панував термін "народна словесність" або "народна поезія", який тлумачився дещо ширше ніж його зарубіжні аналоги.
Художнє й історичне значення фольклору було добре розкрите А.М.Горьким, висловлення якого мають найважливіше значення в розробці основних проблем фольклористики. У своїй доповіді на Першому з´їзді радянських письменників Горький казав:
"Я знову звертаю вашу увагу, товариші, на той факт, що найбільш глибокі і яскраві, художньо розроблені типи героїв створені фольклором, усною творчістю трудового народу." (М. Горький, Радянська література, доповідь на Й Всесоюзному з´їзді радянських письменників, М., 1935, стор. 12).
Фольклор – поетична творчість, що виростає на основі трудової діяльності людства, яка відбила в собі досвід тисячоріч. Фольклор, який являє собою попередника письмової літератури, передаючись із вуст у вуста, з покоління в покоління, є найціннішим джерелом для пізнання історії кожного народу, на якому б щаблі суспільного розвитку він не стояв.
Фольклор поетичний не можна розглядати ізольовано від інших проявів духовної культури. Усна народна поезія тісно пов´язана з областями народного сценічного мистецтва (міміка, жест, драматичне дійство – при виконанні не тільки так званої "народної драми" і драматизованих обрядів – весільних, похоронних, землеробських, хороводів і ігор, але й при сказанні билин, казок, при виконанні пісень), хореографічного мистецтва (народні танці, танці, хороводи), музичного й вокального мистецтва. Разом з тим фольклор не можна вивчати без допомоги лінгвістики, без вивчення того діалекту, говору, на якому створюються відповідні усно-поетичні добутки. Однак фольклористика є насамперед частиною літературознавства, а фольклор є частина словесного мистецтва. Фольклор, як і письмова художня література, є словесно образним пізнанням, відбиттям суспільної дійсності. Але створення фольклору народними масами, ум
Количество продаж товара - 0
Тип товара: Товар: файл (10514102117070.doc, 148480 байтов)
Загружен - 14.05.2011 10:21:17
Продавец - iQbox
Количество положительных отзывов: 0
Количество отрицательных отзывов: 0